Ніхто не забутий, ніщо не забуте. Книга пам’яті

Шановні читачі! У цій рубриці ми зібрали для вас лише невеликі відомості та фото бійців-євреїв, загиблих за нас з вами під час Другої світової війни. Згадайте їхні імена в тісному домашньому колі і подякуйте за те, що ми з вами маємо цю можливість.

Наш Інститут збирає історії євреїв, які пройшли Другу світову. І якщо у вас збереглися старі фото або розповіді близьких, надсилайте, будемо вдячні й опублікуємо їх. Адже дуже важливо зберігати пам'ять. І зберігати не абстрактно, а конкретні імена.

Пише наш читач – Леонід Вульф:

«Це мій тато – син полку – Вульф Борис Мойсейович. Розписався на Бранденбурзьких воротах в Берліні в День Перемоги, помер у 1983-му. З ним на фото його сестра – Вульф Віра Мойсеївна!», померла після війни.

Це повідомлення про смерть дядька Леоніда Вульфа, який загинув під час війни, визволяючи Україну

 

Городецький Натан Наумович, 1906 р. н., м. Одеса. Майор, оперуповноважений Особливого відділу НКВС 37 армії Південно-Західного фронту. Зник безвісти 01.10.1941 р. (Абрамов В. "Євреї в КДБ", – М., 2006 р.). Знайдений в серпні 2016 р. АППО "Дніпро-Україна" в ході польових пошукових робіт на території "київського котла", Баришівський район Київської обл. Встановлений завдяки медальйону. Похований 5 листопада 2016 р. на військовому меморіалі в с. Гатне Києво-Святошинського району Київської обл.

 

Вольфсон Йосип Бенционович, м. Київ. Військлікар 3 рангу. Загинув, вересень 1941 р. (Книга пам'яті м. Київ. Том 1, стор. 354; Книга Пам'яті воїнів-євреїв м. Київ, стор. 119).

 

Кофман Михайло Семенович, 1900 р. н., м. Київ. Військовий інженер 3 рангу, заступник командира 461 Автотранспортного Батальйону. Загинув у жовтні 1941 р. Місце поховання невідоме. (На фото праворуч).

 

Згурський Сигізмунд Михайлович, 1922 р. н., Київська область, Макарівський район, смт Кодра. Червоноармієць, рядовий. Зник безвісти в квітні 1944 р.

 

Козленко Сергій Мусійович, 1912 р. Київська область, Таращанський район, с. В. Вовнянка. Дружина: Козленко (Прокопенко) Оксана Полікарпівна. Червоноармієць, рядовий, 306 стрілецький полк, 62 стрілецька дивізія. Загинув у бою 24.02.1940 р. під час взяття Ілвеського укріпрайону. Лінія Маннергейма, Карельський перешийок, перешийок Кайванто, під час штурму дзоту Mі-15. Місце поховання поки що не виявлено.

 

Черновицький Семен Григорович (Гедальєвич), м. Одеса, вул. Дмитрова, 42. Призваний Ленінським РВК м. Одеси. Червоноармієць, стройовий 1135 стрілецького полку 339 стрілецької дивізії. Загинув у бою 8.03.1942 р. Похований у комуні "Маяк" Матвеєво-Курганського району Ростовської області.

 

Цукерман Зігель Федорович, 1922 р. н. Полтавська область, Лубенський район, с. Броварка. Родичі: Максимейкова Хаства, с. Броварки, Лубенський район. Червоноармієць, стройовий. Потрапив у полон у боях біля Лозовеньки 26.05.1942 р. Табір шталаг XI B, табірний номер 126439. Загинув у полоні 20.08.1942 р. Похований у н. п. Вольфенбюттель, Німеччина, Нижня Саксонія.

 

Вайсер Володимир Зельманович, 17.07.1921 р. Кам'янець-Подільська область, м. Проскурів, вул. Набережна, 85. Призваний Біробіджанським РВК. Гвардії молодший лейтенант, командир танка Т-34 2 Танкового Батальйону 111 Новоград-Волинської Танкової Бригади 25 Танкового Корпусу 60 Армії 1 Українського Фронту. Загинув у бою під час визволення станції Чоповичі Малинського району Житомирської області 20.12.1943 р. За доблесть і мужність, проявлену в цьому бою, нагороджений Орденом Вітчизняної війни 1 ступеня та присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно. Похований в центрі с. Чоповичі Малинського району Житомирської області.

 

Могила двох Героїв Радянського Союзу, с. Дмитрівка (х. Петровське) Вишгородського району.

Старший лейтенант Назімов Микола Гнатович, 1904 р. н., с. Олексіївське Андреапольского району Бологовської сільради Тверської області. В армії з липня 1941 р., заступник командира батальйону з політичної частини 687-го Стрілецького Полку (141-ша Стрілецька Дивізія, 60-та Армія, Центральний фронт). 29-30 вересня 1943 р. на чолі загону подолав річку Дніпро і вступив у бій за розширення плацдарму біля х. Дмитрівка Вишгородського району Київської області. Потрапивши в оточення, старший лейтенант Назімов організував кругову оборону і, незважаючи на важке поранення, вів бій до підходу підкріплення. Помер від ран 25 жовтня 1943 р. і був похований на місці боїв. У 1982 році прах перепоховано в братську могилу. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1944 р. присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно.

 

Старший лейтенант Лев Рафаїл Фроімович, 19 вересня 1918 р. н., м. Одеса. В Червону Армію призваний у 1942 р. Ташкентським МВК Узбецької РСР. Закінчив курси молодших лейтенантів. Командир стрілецької роти 989-го Стрілецького Полку (226-та Стрілецька Дивізія, 60-та Армія, Центральний фронт). 26-27 вересня 1943 р., форсувавши річку Дніпро в районі села Толокунська Рудня Вишгородського району Київської області України, разом з ротою захопив і втримав плацдарм, на який потім перейшли батальйони 989-го Стрілецького Полку. Представлений до ордена Червоного Прапора, за рішенням командувача 60-ю Армією генерал-лейтенанта Черняховського подання змінено на Героя Радянського Союзу. Звання присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 р. 18 жовтня 1943 р. старший лейтенант Лев загинув у бою за хутір Дмитрієвський, де і був похований.

 

Горбач Феодосій Родіонович, 1912 р. н,. с. Ядути Борзнянського району Чернігівської обл. В 1934 р. призваний на службу в прикордонні війська НКВС. 19.08.1943 р. повторно призваний у РККА Борзнянським РВК. Гв. молодший сержант, 19-та гвардійська стрілецька бригада 8-го гвардійського механізованого корпусу. Брав участь у боях в ході Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції і боях на Сандомирському плацдармі. 29.01.1945 р. закрив своїм тілом амбразуру ворожого ДЗВТу під час наступального бою на підступах до с. Нойдорф на північному сході від м. Бомст (нині Бабімост, Польща). Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому винятковий героїзм і самопожертву» присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Похований у с. Нейдорф, західна околиця, Лодзьке воєводство, Польща (ЦАМО ф. 58 оп. 18003 д. 284). Перепохований могила № 50, військове кладовище по вул. Вашкевича, м. Мендзижеч, Гожовське воєводство (Список радянських воїнів, похованих у Польщі, дані Польського Червоного Хреста). Увічнений на братській могилі в м. Борзна Чернігівської обл.

 

Бахмач Василь Онисимович, 1921 р. Полтавська область, Шрамковський район, с. Богданівка. Призваний 15.04.1941 р. Березанським РВК Київської області. Червоноармієць, стройовий. Зник безвісти в січні 1944 р.

 

Гладир Володимир Маркович, 1922 р. н. Дніпропетровська область, с. Софіївка. Призваний Херсонським РВК. Червоноармієць, стройовий. Потрапив у полон у боях за Сталінград 10.08.1942 р. Табір шталаг II B, табірний номер 113988. Загинув у полоні 24.04.1943 р.

Майський Григорій Мойсейович, 1903 р. н., м. Суми. Дружина: Семенченко Анна Іванівна, м. Сталінськ (Новокузнецьк) Кемеровської обл. Старший політрук, заступник командира 564 стрілецького полку 195 стрілецької дивізії 31 стрілецького корпусу 5-ї армії. Зник безвісти у липні 1941 р. (ЦАМО ф. 33 оп. 563783 д. 8). Загинув 07.08.1941 р. під час оборони м. Коростень. Увічнений на братській могилі на вул. Жовтневій в м. Коростень Житомирської обл.

 

Дубик Віктор Севастьянович, 1906 р. н., с. Хоцьки, Переяславський район Київської обл. Червоноармієць, 226 стрілецький полк 63 стрілецька дивізія. Зник безвісти 9.01.1942 р. (ЦАМО ф. 58 оп. 818883 д. 1260, Донесення про безповоротні втрати № 26763 від 4.10.1942 р.). За даними родичів, смертельно поранений в бою в м. Обоянь Курської обл. Відомостей про місце поховання немає.

 

Сербін Порфирій Семенович, 1913 р. н., с. Плисецьке, Васильківський район Київської обл. Дружина: Сербіна Софія. Рядовий, потрапив у полон 10.09.1941 р. під Ромнами. Шталаг XI D (321), табірний номер 17239. Помер у грудні 194й р. Похований у таборі Берген-Бельзен (ЦАМО ф. 58 оп. 977520 д. 2538). Увічнений у рамках проекту землі Нижня Саксонія (Німеччина) для німецьких шкіл "Ми пишемо ваші імена" на кладовищі Херстен на місці концтабору.

Кудрявицький Давид Абрамович, народився у 1919 р. Єврей. З 1928 р. жив у Криму, в 1939 р. закінчив зоотехнікум в селищі Саки. У боях Великої Вітчизняної війни з вересня 1941 р. Командир роти гвардійського стрілецького полку гвардії лейтенант Кудрявицький вміло організував форсування Дніпра в районі с. Глушець Лоєвського району Гомельської області в ніч на 29.09.1943 р. Загинув у бою 30.09.1943 р. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 15.01.1944 р. посмертно. Нагороджений орденом Леніна. Похований в сел. Любеч Ріпкинського району Чернігівської області.

Чапичев Яків Ієгудович, народився в 1909 р. Єврей. У передвоєнні роки працював кочегаром локомотивного депо ст. Джанкой. Учасник боїв на р. Халкін-Гол у 1939 р. На фронті з червня 1941 р. Заступник командира батальйону з політичної частини майор Чапичев відзначився у вуличних боях в м. Бреслау, Польща. 09.03.1945 р. з групою розвідників вибив гранатами гітлерівців, які засіли в будинку, знищивши значну їх кількість. Загинув у цьому бою. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 27.06.1945 р. посмертно. Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 2 ступеня, Червоної Зірки, медаллю. Похований у м. Вроцлав, Польща.

Должанський Юрій Мойсейович, народився в 1923 році в місті Кривий Ріг Української РСР. Єврей. До війни жив і навчався в Наманганській області. Призваний Наманганським МВК. Гвардії старший лейтенант, комсорг 10 Гвардійського Стрілецького Полку 6-ї Гвардійської Стрілецької Дивізії. Нагороджений орденом Червоної Зірки і медаллю «За відвагу». За бої на території Брянської області та Україні Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року Гвардії старшому лейтенанту Должанському Юрію Мойсейовичу було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

 

Гельферг Семен Григорович, народився в 1924 році в Одесі. Єврей. Призваний в армію Ташкентським МВК. Молодший сержант, командир відділення бронебійників 1 механізованого стрілецького батальйону 69 механізованої бригади. За форсування Дніпра і за взяття висоти 214,9 Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року молодшому сержанту Гельфергу Семену Григоровичу було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Рекомендуем ознакомиться