23 листопада в Києві відбувся круглий стіл на тему «Реформа державного управління. Чи повинна бюрократична система бути незалежною від політики». Обговорення ініціював україно-ізраїльський Інститут стратегічних досліджень ім. Голди Меїр.
Механізми призначення чиновників на вищі керівні посади в Україні та Ізраїлі, а також реформу державного управління обговорювали: директор українсько-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень ім. Голди Меїр Альберт Фельдман, головний вчений Міністерства абсорбції Ізраїлю, професор Зєев Ханін, народний депутат України VIII скликання, голова підкомітету з питань держслужби та служби в органах місцевого управління Комітету ВР України з питань державного будівництва Альона Шкрум, співавтор нового Закону України «Про державну службу» Денис Бродський, народний депутат VI скликання, екс-голова бюро Інтерполу в Україні Кирило Куликов, народний депутат IV-VII скликань Микола Катеринчук, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, політичний експерт Тарас Загородній, менеджер антикорупційної групи Олександр Леменов, політолог і журналіст Кирило Сазонов.
Сьогодні у реформуванні державного управління Україна проходить шлях, який Державі Ізраїль довелося пройти 20 років тому, заявив директор україно-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень ім. Голди Меїр Альберт Фельдман.
«У свій час, зовсім недавно, Ізраїль був країною, в якій без протекції, без блату не можна було отримати навіть незначну державну посаду. Корупція в цій сфері була дуже висока. Однак поступово ситуація змінювалася, і сьогодні справа йде зовсім іншим чином. Через спроби призначити на ключові посади своїх людей в Ізраїлі за останні роки були засуджені і попрощалися з кар'єрою дуже високопоставлені політики як з правлячої партії, так і опозиції», – розповів Альберт Фельдман.
Директор інституту ім. Голди Меїр додав, що навіть у випадку, коли держава не справляється з контролем за такими корупційними проявами, призначити некомпетентних чиновників не дають відразу два потужних громадських рухи – Рух за чистоту влади і Рух за якість влади.
Професор Зєев Ханін, головний вчений Міністерства абсорбції Ізраїлю, розповів, що система державного управління в Ізраїлі максимально прозора, а рівень корупції вдалося знизити завдяки відразу декільком рішенням.
«Відкрита система влади забезпечується відразу декількома факторами. По-перше, чітке розмежування між політичними і професійними призначеннями на посаду. Так, новий міністр має право призначення своїх людей на певні посади, але не може змінити всю структуру в цілому. По-друге, призначення чиновників проходить через систему іспитів, а організації, які проводять ці іспити, перебувають під жорстким контролем. Нарешті, третє – посилення ролі юридичної форми влади: одна з головних фігур в міністерстві – це юридичний радник. Такий підхід не всім подобається, але за рахунок цього гілки влади контролюють один одного», – пояснив Зєев Ханін.
Українські експерти розповіли про недоліки вітчизняного механізму призначення чиновників. Зокрема, Кирило Куликов поділився своїм досвідом участі в конкурсах на керівні посади.
«Система іспитів для чиновників не спрацювала. Я брав участь у двох подібних конкурсах і можу розповісти, як це відбувається на практиці. Наприклад, необхідно написати ситуаційні завдання – як вирішувати те чи інше практичне питання. Протягом години десяток претендентів пишуть відповідь в одній копії. Потім 12 осіб комісії збирають відповіді і кажуть: через годину ми вам скажемо результат. Вони фізично не можуть встигнути проаналізувати всі відповіді. По-друге, тестування нібито повинно проходити анонімно, але в кінці іспиту член комісії, збираючи конверти з відповідями, пише на кожному з них номер претендента. Нарешті, коли через годину вам оголошують рішення, члени комісії просто називають прізвище і навідріз відмовляються сказати, за якими критеріями прийнято рішення. Думаю, тут очевидний прояв корупції», – сказав Кирило Куликов.
«Під час розробки закону «Про державну службу» було проведено велике дослідження досвіду інших країн. Ми намагалися зробити ряд реформаторських нововведень, але, на жаль, велика частина з них не знайшла підтримки серед депутатів. Можемо визнати, що система атестації поки не працює, як задумано, але це не означає, що потрібно відмовлятися від цієї ідеї повністю», – розповіла депутат Альона Шкрум.
Співавтор нового Закону «Про державну службу» Денис Бродський підтвердив, що прийняття закону було компромісним рішенням.
«Той варіант закону, який прийнято – це компроміс, який дозволив досягти хоча б частини положень, націлених на реформу держслужби», – зазначив Денис Бродський.
Більшість учасників круглого столу прийшли до висновку, що реформа держслужби за нинішньої політичної системи практично неможлива без активної позиції недержавного сектора.
«Політичні еліти України явно не готові до таких реформ і будуть чинити опір їм. Тому єдине рішення – активність громадських організацій та ініціатив, які будуть продовжувати домагатися змін», – підкреслив Альберт Фельдман.
You must log in to post a comment.